Подія Ляйла ат-Таріс
Повертаючись із газви Хайбар, вони зупинилися на привал у Тарісі. Того вечора Расулюллах покликав Хазрат Білала й сказав: «О Білале! Не спи цієї ночі! Стеж за світанком і розбуди нас на намаз». Потім Расулюллах ліг спати разом з Асхабами. Хазрат Білал якийсь час здійснював намаз. Він повернувся обличчям на схід і сперся спиною на в’юк свого верблюда. Чекаючи часу намазу, він заснув. Вони були такі втомлені, що ніхто не розплющив очей, доки сонячне проміння не нагріло землю й не впало їм на обличчя. Расулюллах прокинувся раніше за всіх. Вони встали й зробили абдест. Хазрат Білал проказав ікамат, і вони здійснили ранковий намаз як када джамаатом. Коли намаз закінчився, Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) сказав: «Хто забув свій намаз, нехай здійснить його, щойно згадає. Бо Хакк таала сказав: „Акімі с-саляту лі зікрі (Здійснюй намаз, щоб згадувати Мене, щоб згадувати Мою велич)“».
Сонце повертається заради Хазрат Алі
Повертаючись із газви Хайбар, Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) відпочивав у Сахбі. Він поклав Свою благословенну голову на коліна Хазрат Алі (радіяллаху анх). Тієї миті почало сходити одкровення. Сонце стояло над обрієм. Хазрат Алі (радіяллаху анх) ще не здійснив післяполуденного намазу. Коли одкровення завершилося, сонце зайшло. Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) помолився: «О мій Господи! Якщо Алі на Твоєму боці й на боці Твого Расула, то поверни сонце». Аллах таала прийняв Його молитву. Після того як Хазрат Алі здійснив намаз, сонце знову зайшло. Асма бінт Умайс каже: «Я бачила, як сонце, вже зайшовши, знову зійшло й освітило землю».
Газва Ваді аль-Кура
Ця газва відбулася в місяці Джумада аль-ахіра у Ваді аль-Кура. Коли юдеї тієї місцевості дізналися, що Расулюллах прийшов до Ваді аль-Кура з ісламським військом, вони за допомогою гурту арабських багатобожників приготувалися до війни. Вони вийшли зі своїх місць і вишикувалися до бою. Пророк (алейхіссалям) також вишикував Своїх до бою й дав прапор одному з Асхабів. Він закликав невірних до ісламу, сказавши: «Якщо ви увіруєте, то врятуєте своє життя й своє майно». Але вони не прийняли поради. Один із багатобожників вийшов уперед і викликав на двобій. Зубайр ібн Аввам (радіяллаху анх) убив його. Інший став проти Хазрат Алі. Хазрат імам негайно відправив цього невірного у вогонь Джаханнаму. Вийшов іще один; його він теж убив. Абу Дуджана (радіяллаху анх) убив двох юдеїв. Того дня було вбито п’ятнадцятьох невірних. Коли настав вечір, кожен повернувся до свого табору. Уранці обидві сторони знову оголили мечі й приготувалися до бою. Коли сонце піднялося над обрієм на довжину списа, невірних охопив страх, і вони втекли. Муджахіди взяли багато добра й здобичі. Юдеї Тайми злякалися, побачивши, що спіткало юдеїв Ваді аль-Кура. Щоб зберегти своє майно, вони погодилися сплачувати джизью, і було укладено мир.
«Я підняв ворота фортеці Хайбар не тілесною силою, а духовною силою» Хазрат Алі (радіяллаху анх)
Газва Ваді аль-Кура