ХАДЖ
П’ятий стовп ісламу — здійснити хадж (велике паломництво). Для того, хто спроможний на це і хто має досить грошей, щоб поїхати до міста Мекки й повернутися, понад те майно, якого досить, щоб утримувати залишену родину, доки він не повернеться, фардом є раз у житті здійснити таваф довкола Кааби в іхрамі та здійснити стояння (вакфу) на рівнині Арафат, за умови, що дорога безпечна, а тіло здорове.
Умови, за яких хадж є фардом
Є вісім умов, які мають бути дотримані, щоб здійснення хаджу стало для людини фардом: 1- Бути мусульманином. 2- Досягти статевої зрілості. 3- Бути при здоровому розумі. 4- Бути здоровим. 5- Не бути рабом. 6- Мати майно понад свої основні потреби. 7- Щоб настав час хаджу. Час хаджу — це день Арафа та чотири дні свята (Курбан). Час, потрібний на дорогу, також ураховується. 8- Жінка, яка перебуває (від Мекки) на відстані (далекої подорожі, що зветься) сафар — три дні ходу, або близько ста чотирьох кілометрів у ханафітському мазхабі, — має бути в супроводі або свого чоловіка, або родича-махрама чоловічої статі, з яким їй назавжди заборонено укладати (ісламський шлюбний договір, що зветься) нікях.
Для тих, хто відповідає цим восьми умовам, фардом є здійснити хадж раз у житті. Якщо вони здійснюють хадж більше ніж один раз, то хадж, здійснений у наступні роки, є хаджем нафіля. Ібадат нафіля — це акт поклоніння, який виконують із власної волі, хоч він не є ні фардом, ні сунною. Саваб за ібадат нафіля порівняно із савабом за ібадат фард такий самий малий, як крапля води порівняно з водою моря. Ісламські учені не дали дозволу мусульманам, які живуть у країнах, далеких від Мекки, вирушати в хадж повторно. Абдуллах ад-Дахлаві (куддіса сиррух) у шістдесят третьому листі (у своїй цінній книзі під назвою Макатіб аш-шаріфа) каже таке: «Під час подорожі, яку здійснюють заради хаджу, здебільшого неможливо повною мірою виконувати ібадати. Тому Імам ар-Раббані (рахматуллахі алейх) у своїх 123-му і 124-му листах (у першому томі свого благословенного твору під назвою Мактубат) каже, що не схвалює подорожей для здійснення умри чи хаджу нафіля». Хадж нафіля, який перешкоджає виконанню якогось фарду або тому, щоб жінки покривалися належним чином, є харамом. Вирушати в такий хадж нафіля — гріх замість савабу. Те саме стосується й подорожі для здійснення умри.
Фарди хаджу
Хадж має три фарди:
1- Зробити ніят на хадж, вступаючи в стан іхраму.
2- Стати у вакфі (стоянні, що зветься вакфа) на Арафаті. 3- Здійснити таваф аз-зіярат (довкола Кааби).
Фардом є зробити ніят увійти в іхрам для хаджу. Сунною є вдягти шматок чи шматки тканини, що звуться іхрам. Ваджибом є не мати на собі шитого одягу.
Час для стояння у вакфі на Арафаті — від часу заваль (полудня) дев’ятого дня місяця Зуль-хіджжа до ранку наступного дня. (Якщо стати у вакфі на Арафаті на день раніше чи на день пізніше, хадж стає батиль [недійсним]. Ваххабіти святкують свято на день раніше, хоча не бачили молодого місяця. Хадж людей, які не стоять у вакфі в установлений час, не є сахіх [дійсним].)
ЦЕ ТИ, О РАСУЛЮЛЛАХ
Володар усіх посланців —
Це Ти, о Расулюллах.
Повний місяць на небесах певності —
Це Ти, о Расулюллах.
Твій нур — найясніший світильник,
Усі світи потребують Тебе,
Той, хто має вінець і Мірадж, —
Це Ти, о Расулюллах.
Дзеркало Рахмана,
Чистий нур Субхана,
Таїна Фатіхи —
Це Ти, о Расулюллах.
Твій свідок у ніч Ісри —
«Субханаллазі асра»,
Той, хто вміщує всі імена Хакка, —
Це Ти, о Расулюллах.
О джерело доброти й щедрості,
Макам аль-Махмуд — Твоє місце,
Мета всього створеного —
Це Ти, о Расулюллах.
Улюблений серед усіх душ,
Джерело знання та ірфану,
Мій пращур, мій наставник і султан —
Це Ти, о Расулюллах.
Той, хто відкрив шлях таухіду,
Той, хто збагнув таїну тафріду,
Надія Худаї —
Це Ти, о Расулюллах.
Азіз Махмуд Худаї
«Найцінніше діяння — хадж аль-мабрур. Тому, хто здійснив хадж аль-мабрур, гріхи прощаються. Він стає наче щойно народжене немовля» Хадис шаріф