ПРОЩАЛЬНА ХУТБА

Уся хвала належить лише Аллахові таала. Ми хвалимо Його, просимо в Нього прощення й каємося перед Ним. Ми шукаємо в Аллаха таала притулку від зла наших нафсів і від гріхів наших діянь. Кого Аллах таала повів правильним шляхом, того ніхто не зведе з нього, а кого Він залишив у блуканні, того ніхто не поведе правильним шляхом. Я свідчу, що немає бога, крім Аллаха таала. Він Єдиний. Він не має ні подібного, ні співучасника. І ще я свідчу, що Мухаммад (алейхіссалям) — Його раб і Посланець.

О раби Аллаха! Мій заповіт вам — бійтеся Аллаха таала й коріться Йому.

О люди! Добре слухайте, що я кажу! Я не знаю, можливо, після цього року я вже ніколи не зустрінуся з вами тут. О люди! Як ці ваші дні — священні дні, як ці ваші місяці — священні місяці і як це ваше місто (Мекка) — благословенне місто, так само священні й ваші життя, майно та честь. Вони захищені від будь-якого посягання.

Мої Асхаби! Завтра ви постанете перед вашим Господом, і вас неодмінно запитають про всі ваші сьогоднішні стани й учинки. Стережіться після мене повернутися до колишніх блукань і рубати голови одне одному!

Нехай ті, хто присутній тут, передадуть цей мій заповіт тим, кого тут немає!

Може статися, що той, кому його передадуть, зрозуміє й збереже його краще, ніж той, хто був тут і чув його. Мої Асхаби! У кого є щось, віддане йому на зберігання, нехай поверне це власникові!

Будь-які лихварські відсотки скасовано. Вони під моєю ногою. Але основну суму свого боргу ви маєте повернути. Не чиніть несправедливості й не допускайте несправедливості щодо себе. З веління Аллаха таала лихварство відтепер заборонене. Будь-який різновид цього огидного звичаю, що лишився з доби Джахілії, — під моєю ногою. Перші відсотки, які я скасовую, — це відсотки (мого дядька) Аббаса, сина Абдульмутталіба. Мої Асхаби! Кровну помсту, яку вели за доби Джахілії, теж цілком скасовано. Перша кровна помста, яку я скасовую, — це помста, на яку мав право Рабіа (син мого дядька), онук Абдульмутталіба.

О люди! Переносити заборонені місяці (коли заборонено воювати), щоб мати змогу воювати, — це, безсумнівно, зайти дуже далеко в куфрі. Цим невіруючих вводять в оману. Одного року вони визнають (якийсь місяць) халяльним, а наступного року оголошують його харамом. Вони роблять це, щоб підігнати під кількість тих місяців, які Джанаб аль-Хакк зробив халяльними й харамними. Вони роблять халяльним те, що Аллах таала зробив харамом, і харамом те, що Аллах таала зробив халяльним.

О мої Асхаби! Ми здійснюємо хадж точно в належний час. Порядок місяців такий самий, як у той час, коли Аллах таала їх створив. Немає жодного сумніву, що час повернувся до тієї форми й того устрою, які він мав того дня, коли Аллах таала його створив.

«О мій Аллаху! Примнож честь, піднесеність, величність і повагу цього Байту. І примнож також честь, величність, шану й добро тих, хто вшановує його, здійснюючи хадж і умру» Хадис шаріф

О люди! Сьогодні шайтан назавжди втратив силу знову здобути вплив і владу над цими вашими землями. Але якщо ви підете за ним у тих справах, які вважаєте дрібними, окрім того, що я скасував, це його потішить. Стережіться й цього, щоб уберегти свою релігію!

О люди! Я закликаю вас дбати про права жінок і боятися Аллаха таала в цій справі. Ви взяли жінок як довірене вам від Аллаха таала; ви зробили їхню честь і цнотливість халяль для себе, давши слово в ім’я Аллаха таала. У вас є права щодо жінок, а в них є права щодо вас. Ваше право щодо жінок — щоб вони не дозволяли нікому, хто вам не до вподоби, порушувати недоторканність сім’ї. Якщо вони впустять у ваш дім когось, кого ви не схвалюєте, ви можете легенько вдарити їх, щоб утримати від цього. А право жінок щодо вас — щоб ви в законний спосіб забезпечували їх усією їжею та одягом. О муміни (ви, що вірите в Аллаха таала)! Я залишаю вам довірену спадщину; доки ви триматиметеся її, ніколи не зіб’єтеся з дороги. Ця довірена спадщина — Книга Аллаха таала, Коран аль-карім. (В інших переказах згадано також: «мою сунну» і «мій Ахль аль-Байт».)

О муміни! Добре слухайте, що я кажу, і добре це бережіть! Мусульманин — брат мусульманинові, і так усі мусульмани — брати. Нікому не халяль порушувати жодне право, що належить його братові в релігії, хіба що той сам віддасть його з доброї волі. Мої Асхаби! Не чиніть несправедливості своїм нафсам (самим собі). Ваша власна душа теж має право над вами. О люди! Аллах таала дав кожному, хто має право, його право (у Корані аль-карім). Немає потреби заповідати спадкоємцеві. Дитина належить тому, на чиєму ложі вона народилася. Для того, хто чинить зіна (перелюб), — позбавлення. Нехай той безрідний, хто приписує собі походження від когось, крім свого батька, або той невдячний, хто видає себе за належного комусь, крім свого пана, зазнає гніву Аллаха таала й прокляття ангелів і всіх мусульман! Джанаб аль-Хакк не приймає від таких людей ні каяття, ні справедливого свідчення. О люди! Ваш Господь — один. І батько ваш — один; усі ви — діти Адама (алейхіссалям). А Адам створений із землі. Найцінніший із вас перед Аллахом таала — той із вас, хто має найбільше такви (побожності, страху перед Аллахом таала). Араб не має жодної переваги над неарабом. Перевага — лише в такві. Якщо вашим правителем поставлять навіть каліку, чорного раба, і він правитиме вами за Книгою Аллаха, — слухайте його й коріться йому. Винного не можна звинувачувати ні в чому, крім його власної провини. Батька не можна звинувачувати за злочин його сина, а сина — за злочин його батька.

О люди! Будьте пильні! Цих чотирьох речей ви ніколи не повинні робити:

1- Ніколи нічого не ставте співучасником поряд з Аллахом.

2- Ніколи несправедливо не вбивайте душі, яку Аллах зробив харамом.

3- Ніколи не чиніть зіна (перелюбу).

4- Ніколи не крадіть.

Мені звелено вести джихад із людьми, доки вони не скажуть: «Ля іляха іллаллах, Мухаммадун расулюллах» (тобто доки вони не стануть мусульманами). Коли вони це скажуть, то вбережуть свою кров і своє майно. А їхній розрахунок належить Аллахові таала. О люди! Завтра (в ахіраті) вас запитають про мене; що ви скажете? … Асхаби аль-кірам відповіли: «Ми свідчимо, що Ти проповідував релігію Аллаха таала, що Ти виконав Свій обов’язок і що Ти дав нам настанови й поради». Тоді наш Володар Расул аль-акрам (саллаллаху алейхі ва саллям) підняв Свій благословенний вказівний палець, опустив його в бік зібрання й сказав: «Будь свідком, о мій Господи! Будь свідком, о мій Господи! Будь свідком, о мій Господи!»

Того дня, коли наш улюблений Пророк виголосив Свою прощальну хутбу, зійшов третій аят аль-каріма сури аль-Маїда, за змістом: «Сьогодні Я завершив для вас вашу релігію. Я довершив Свою благодать над вами і вдоволений тим, що дав вам іслам як релігію …» Коли наш Володар Пророк прочитав цей аят аль-каріма Своїм Асхабам, Хазрат Абу Бакр заплакав. Коли Асхаби аль-кірам запитали його, чому він плаче, він сказав: «Цей аят аль-каріма вказує, що відхід Расулюллаха близький. Тому я й плачу».1

Після хутби Він здійснив вакфу (стояння) біля Джабаль ар-Рахма. Вечірнього намазу Він не здійснив на Арафаті, а провів його в Муздаліфі разом із нічним намазом. Ту ніч вони провели в Муздаліфі. Наступного ранку Він здійснив вакфу біля Машар аль-Харам. Першого дня Іду (свята) Він вирушив із Муздаліфи до Міни. Дорогою Він не зупинявся в долині, що зветься Мухассар, де робили привал Асхаб аль-філ2, а пройшов мимо. Він прийшов до Міни. Тут Він Сам заколов 63 жертовних верблюди, а потім віддав ніж Хазрат Алі. Хазрат Алі заколов решту. На другий, третій і четвертий день Іду вони кидали камінці біля джамр (побиття шайтана камінням), а чотирнадцятого дня Зуль-хіджжі, перед ранковим намазом, прийшли до Байтуллаха й здійснили прощальний таваф. Наш Володар Расулюллах пробув у Мецці десять днів, здійснив Свій прощальний хадж і прощальний таваф і повернувся до Медини. Він здійснив намаз у два ракаати в Масджид ан-Набаві, а потім увійшов до Своєї оселі щастя. Після прощального хаджу Асхаби аль-кірам повернулися туди, звідки прийшли, і розповіли тамтешнім людям про те, що Расулюллах сповістив і звелів.