ЧЕСНОТИ НАШОГО ВОЛОДАРЯ ПРОРОКА

Існують сотні книжок, які розповідають про чесноти (фазілят) Мухаммада алейхіссалям. Чеснота тут означає перевагу, вищі якості. Деякі з них наведено нижче: 1- З-поміж усіх створінь найпершими було створено нур і душу Мухаммада алейхіссалям. 2- Аллах таала написав Його ім’я на Арші, на Джаннатах і на семи небесах. 3- Слова «Ля іляха іллаллах Мухаммадун Расулюллах (Немає бога, крім Аллаха таала, а Мухаммад алейхіссалям — Його Расул)» написано на пелюстках троянди, що росте в Індії. 4- На рибі, яку впіймали в річці поблизу міста Басра, з правого боку було написано ім’я «Аллах», а з лівого — ім’я «Мухаммад». Подібних випадків багато. На сторінці 200 книжки A History of Fishes, виданої в Лондоні 1975 року, є зображення риби, на хвості якої літерами Корану аль-карім написано «Шануллах». У поданих відомостях сказано, що на другому боці хвоста написано «Ля іляха іллаллах». Таких прикладів є ще дуже багато. 5- Є ангели, які не мають іншого обов’язку, крім як промовляти ім’я Мухаммада алейхіссалям. 6- Причиною того, що ангелам було звелено вклонитися в саджді Адамові алейхіссалям, було те, що Він носив на Своєму чолі нур Мухаммада алейхіссалям. 7- Аллах таала сповістив кожного Пророка про те, що прийде Мухаммад алейхіссалям, і звелів їм наказати своїм уммам увірувати в Нього, якщо вони доживуть до Його часу. 8- Коли Він мав прийти у світ, було видно багато великих знамень. Про них написано в історичних книжках і в мавлідах (книжках, що описують народження найкращого з людей і те, що відбувалося до Його народження, під час нього і після). 9- Коли Він прийшов у світ, побачили, що Його пуповину вже перерізано і що Він обрізаний. 10- Після того як Він прийшов у світ, шайтани (дияволи) вже не могли підніматися на небо й красти відомості в ангелів. 11- Коли Він прийшов у світ, усі ідоли й статуї, яким поклонялися на землі, попадали ниць. 12- Його колиску гойдали ангели. 13- Лежачи в колисці, Він розмовляв із місяцем на небі. Місяць рухався туди, куди вказував Його благословенний палець. 14- Він почав говорити, ще лежачи в колисці. 15- Коли Він дитиною ходив просто неба, над Його благословенною головою разом із Ним рухалася хмара й давала Йому затінок. Так тривало, доки не почалося Його пророцтво. 16- У кожного Пророка печать пророцтва була на правій руці. У Мухаммада алейхіссалям вона була посередині Його благословенної спини, біля лівої лопатки, над серцем. Коли Джабраїл алейхіссалям обмив Його серце і знову закрив Його груди, він запечатав Його спину печаттю, яку приніс із собою з Джаннату.

17- Він бачив те, що було позаду Нього, так само, як бачив те, що було перед Ним.

18- Він бачив у темряві так само, як бачив при світлі. 19- Його слина робила гірку воду солодкою, зціляла хворих і живила немовлят, як молоко. 20- Коли Його благословенні очі спали, Його благословенне серце не спало. (Це було спільним для всіх Пророків, алейхімуссалавату ваттаслімат.) 21- За все Своє життя Він жодного разу не позіхнув (так само було й з усіма Пророками). 22- Його благословенний піт чудово пахнув, як троянди. Один бідний чоловік прийшов до Нього і попросив допомоги на весілля доньки. У благословенного Пророка тієї миті не було чого йому дати. Він налив трохи Свого поту в маленьку пляшечку й дав її тому чоловікові. Щоразу, коли дівчина мазала трохи цього поту собі на обличчя й голову, її дім пахнув мускусом. Її дім став відомим як «запашний дім». 23- Хоча Він був середнього зросту, поруч із високими людьми Він здавався вищим за них. 24- Коли Він ішов при сонячному чи місячному світлі, Його тінь не падала на землю. 25- Мухи, комарі та інші комахи ніколи не сідали на Його тіло чи на Його одяг. 26- Його одяг ніколи не брудився, хоч би як довго Він його носив. 27- Куди б Він не йшов, за Ним ішли ангели. Тому Він пропускав Своїх Асхабів поперед Себе і казав: «Залиште місце позаду мене для ангелів».1 28- Коли Він ступав на камінь, на камені лишався слід Його ноги. Але коли Він ішов піском, то не лишав слідів. Коли Він справляв нужду, земля розступалася й поглинала це. (Так було й з усіма іншими Пророками.) 29- З-поміж усіх людей і ангелів Йому було дано найбільше знання. Хоча Він був уммі, тобто ні в кого нічого не вчився, Аллах таала дав Йому знати все. Як Адамові алейхіссалям було дано знати імена всіх речей, так і Йому було дано знати ім’я і знання про всі речі. 30- Йому було дано знати імена й образи всієї Його умми і все, що мало (і має) статися між ними. 31- Його акль (розум) був більшим за розум усіх інших людей. 32- Він був наділений усіма прекрасними рисами й звичками, які лише може мати людина. Коли великого поета Умара ібн аль-Фаріда спитали, чому він ніколи не складав віршів на хвалу Расулюллахові, він відповів: «Я зрозумів, що не зможу Його гідно прославити. Я не знаходжу слів, щоб Його прославити».

«Я не буду вдоволений, якщо хоч один (єдиний) з моєї умми залишиться в Джаханнамі» Хадис шаріф

33- У каліма аш-шахада (реченні, що починається словами «Ашхаду …»), в азані (заклику до намазу), в ікаматі (словах, які промовляють стоячи перед тим, як почати один із п’яти щоденних фард-намазів), у (приписаній молитві, яку читають у) ташаххуді (сидячому положенні) під час намазу, у різних дуа, у деяких ібадатах і хутбах, у повчанні, (у молитвах, які промовляють) у часи скрути й тривоги, у могилі, у махшарі (місці суду), у Джаннаті й мовами всіх створінь Аллах таала поставив Його ім’я поруч зі Своїм власним ім’ям. 34- Найвища з Його переваг — те, що Він Хабібуллах (улюблений Аллаха таала). Аллах таала зробив Його Своїм улюбленим і другом. Він любить Його більше, ніж будь-яку людину і будь-якого ангела. Аллах таала каже в хадисі кудсі: «Як Я зробив Ібрахіма Халілем (другом для Себе), так Я зробив Тебе Хабібом для Себе».

35- П’ятий аят аль-каріма сури ад-Духа за змістом: «Я дам Тобі все, чого Ти побажаєш, доки Ти не будеш вдоволений (доки не скажеш: „Досить“)»,2 обіцяє, що Аллах таала дарує Своєму Пророкові (саллаллаху таала алейхі ва саллям) усе знання й усі переваги, приписи ісламу, допомогу проти Його ворогів і перемогу над ними, завоювання й перемоги, які здобуде Його умма, а також усі види заступництва й таджаллі (проявів милості) у День Кіямату. Коли зійшов цей аят аль-каріма, благословенний Расул подивився на Джабраїла алейхіссалям і сказав: «Я не буду вдоволений, якщо хоч один (єдиний) з моєї умми залишиться в Джаханнамі». 36- У Корані аль-карім Аллах таала звертається до кожного Пророка на ім’я. Але до Мухаммада алейхіссалям Він звертається такими словами, як «О Мій Расуле, о Мій Пророче». 37- Він говорив усіма діалектами арабської мови, і Його мова була дуже ясною й легкою для розуміння. До Нього приходили люди з різних місць, і Він відповідав їм їхнім власним діалектом. Ті, хто Його чув, сповнювалися захвату. Він казав: «Аллах таала виховав мене якнайпрекрасніше».3

38- Небагатьма словами Він висловлював багато. Понад сто тисяч Його хадисів шаріф показують, що Він був «Джавамі аль-калім».

За словами деяких учених, Мухаммад алейхіссалям виклав чотири основні стовпи ісламу в чотирьох хадисах шаріф, а саме:

- «Учинки оцінюються за наміром (з яким їх здійснюють)».4

- «Халяль (дозволене) ясне, і харам (заборонене) ясне».5

- «Позивач мусить навести свідків, а відповідач — скласти присягу»6 і

- «Доки людина не бажає своєму братові-мусульманинові того, чого бажає собі, її іман не буде досконалим».7 Перший із цих чотирьох хадисів шаріф є основою знання про ібадат (поклоніння), другий — про муамалят (торгівлю й угоди, наприклад купівлю-продаж, оренду, спільну власність тощо), третій — про судочинство й державне правління, а четвертий — про адаб (добру поведінку) й ахляк.8

39- Мухаммад алейхіссалям був захищений і безгрішний. Він ніколи не вчинив жодного гріха — ні навмисно, ні ненавмисно, ні великого, ні малого, ні до сорока років, ні пізніше. Ніхто ніколи не бачив, щоб Він зробив щось непристойне. 40- Мусульманам звелено вітати Мухаммада алейхіссалям салямом, коли вони сидять у намазі, промовляючи: «Ассаляму алейка айюханнабійю ва рахматуллахі». Вітати салямом у намазі іншого Пророка чи ангелів не дозволено. 41- У хадисі кудсі сказано: «Якби не Ти, Я не створив би нічого!»9

42- Інші Пророки самі відповідали на наклепи невіруючих. Але на наклепи, які зводили на Мухаммада алейхіссалям, відповідав Сам Аллах таала і захищав Його. 43- Умма Мухаммада алейхіссалям численніша за умми всіх інших Пророків разом узяті. Вони вищі й шляхетніші за інші умми. У хадисах шаріф сповіщено, що дві третини тих, хто ввійде до Джаннату, належатимуть до цієї умми. 44- Саваб (винагорода), який буде дано Расулюллахові, у багато разів більший за саваб, який буде дано іншим Пророкам.

Коли людина здійснює ібадат або добре діло, яке Аллах таала приймає, такий самий саваб дається не тільки цій людині, а й її релігійному вчителеві. Учитель її вчителя отримує вчетверо більше, його вчитель — увосьмеро більше, а вчитель того — ушістнадцятеро більше; так кожен учитель, аж до самого Расулюллаха, отримує вдвічі більше савабу, ніж його учень. Наприклад, двадцятий учитель у цьому ланцюжку отримає саваб у п’ятсот двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят вісім (524 288) разів більший. Мухаммад алейхіссалям отримуватиме саваб за кожне діло кожного зі Своєї умми.

Якщо за цим розрахунком подумати про саваб, який буде дано Мухаммадові алейхіссалям за кожне окреме діло, то загальної його кількості не знає ніхто, крім Аллаха таала. (Ісламські вчені) сповістили, що Саляф ас-саліхін (Асхаби аль-кірам та інші визначні мусульмани першого століття ісламу) вищі й досконаліші за тих, хто прийшов після них. З огляду на кількість савабу ця перевага очевидна. 45- Було зроблено харамом (забороненим) кликати Його на ім’я, голосно говорити в Його присутності, гукати Його здалеку і йти поперед Нього дорогою. Умми інших Пророків (алейхімуссалавату ваттаслімат) кликали їх на ім’я. 46- Він двічі бачив Джабраїла алейхіссалям у його ангельському образі. Жоден інший Пророк не бачив Хазрат Джабраїла в його справжньому образі. 47- Джабраїл алейхіссалям приходив до Нього двадцять чотири тисячі разів. З-поміж інших Пророків найчастіше він приходив до Муси алейхіссалям — чотириста разів.

«Хто ворогує з моїм Ахль аль-Байт, той мунафік (лицемір)» Хадис шаріф

48- Ісрафіл алейхіссалям теж багато разів приходив до Мухаммада алейхіссалям. До інших же Пророків (алейхімуссалавату ваттаслімат) приходив тільки Джабраїл алейхіссалям. 49- Дозволено просити Аллаха таала іменем Мухаммада алейхіссалям (заклинати Аллаха таала Ним). Іменем іншого Пророка чи ангела це не дозволено. 50- Після Мухаммада алейхіссалям іншим було заборонено (зроблено харамом) брати шлюб із Його благословенними дружинами (радіяллаху таала анхунна). У цьому сенсі сповіщено, що вони — матері віруючих.

Дружини інших Пророків (алейхімуссалавату ваттаслімат) або завдавали їм шкоди, або щонайменше не приносили їм користі. Благословенні ж дружини Мухаммада алейхіссалям (радіяллаху таала анхунна) допомагали Йому в справах цього світу й ахірату, терпляче зносили бідність, були вдячні й зробили велике служіння в поширенні ісламу. 51- Спорідненість за кров’ю чи через нікях (шлюбний договір, який приписує іслам) у День Кіямату не принесе жодної користі. Родичі Расулюллаха (саллаллаху таала алейхі ва саллям) — виняток із цього. 52- Бути названим благословенним ім’ям Расулюллаха корисно і в цьому, і в потойбічному світі. Справжні віруючі, які носять Його благословенне ім’я, не ввійдуть до Джаханнаму. 53- Кожне Його слово і кожен Його вчинок правильні. Кожне Його рішення (іджтихад) Аллах таала підтверджує як правильне. 54- Любити Його — фард для всіх. Він сказав: «Хто любить Аллаха таала, той любить мене». Ознака любові до Нього — дотримуватися Його релігії, Його шляху, Його сунни і Його ахляку. У Корані аль-карім Йому було звелено сказати: «Якщо ви підете за мною, Аллах таала полюбить вас».

55- Любити Його Ахль аль-Байт — ваджиб (близьке до фарду). Він сказав: «Хто ворогує з моїм Ахль аль-Байт, той мунафік (лицемір)». Його Ахль аль-Байт — це ті з Його родичів, кому харам приймати (обов’язкову в ісламі милостиню, що називається) закят. Це Його дружини й віруючі, які походять від Його прадіда Хашима, тобто нащадки Алі, Укайля, Джафара Тайяра й Аббаса.

56- Любити всіх Його Асхабів — ваджиб. Він сказав: «Не ворогуйте з моїми Асхабами після мене! Любити їх — означає любити мене. Ворогувати з ними — означає ворогувати зі мною. Хто кривдить їх, той скривдив мене. А хто кривдить мене, той кривдить Аллаха таала. Аллах таала покарає того, хто кривдить Його».

57- Аллах таала створив для Мухаммада алейхіссалям чотирьох помічників: двох на небі і двох на землі. Це Джабраїл, Мікаїл, Абу Бакр і Умар (радіяллаху таала анхум аджмаїн).10 58- Кожного, хто помирає, досягнувши статевої зрілості, — чоловіка чи жінку, — у могилі спитають про Мухаммада алейхіссалям. Після запитання «Хто твій Господь?» прозвучить запитання: «Хто твій Пророк?» 59- Читати хадиси шаріф Мухаммада алейхіссалям — ібадат (поклоніння). Хто їх читає, отримує саваб.

Коли збираються читати хадиси шаріф, мустахаб — узяти абдест, одягнути чистий одяг, надушитися добрими пахощами, покласти книжку з хадисами шаріф на щось високе (вище від пупа), а також щоб той, хто читає, не вставав перед тими, хто входить, і щоб ті, хто слухає, не розмовляли між собою. У тих, хто постійно читає хадиси шаріф, обличчя стають сяйливими, світлими й прекрасними. Такої самої доброї поведінки (яка називається адабом) треба дотримуватися і тоді, коли читають (чи декламують) Коран аль-карім. 60- Щоб забрати Його благословенну душу, Азраїл алейхіссалям прийшов у людській подобі й попросив дозволу ввійти. 61- У Своїй могилі Він живе життям, якого ми не знаємо. Він читає Коран аль-карім і здійснює намаз у Своїй могилі. (Так само і з усіма Пророками.) 62- Ангели чують, як мусульмани по всьому світу читають салавати Расулюллахові (саллаллаху алейхі ва саллям), приходять до Його могили і сповіщають Його про це. Тисячі ангелів щодня відвідують Його могилу. 63- Земля в Його благословенній могилі цінніша за будь-яке інше місце, навіть за Каабу й Джаннати. 64- Щоранку й щовечора Йому показують діла та ібадати, які здійснила Його умма. Він бачить тих, хто їх здійснює, і просить Аллаха таала простити тих, хто згрішив. 65- Відвідувати Його могилу мустахаб і для жінок. Інші ж могили жінкам дозволено відвідувати лише тоді, коли там нікого немає, і в одязі, який личить мусульманці. 66- І після смерті благословенного Пророка, так само як за Його життя, Аллах таала приймає молитви тих, хто робить через Нього тавассуль, тобто просить заради Нього й заради Його честі, — будь-де і будь-коли.

Одного дня якийсь селянин прийшов до Його благословенної могили і помолився: «О мій Господи! Ти звелів відпускати рабів на волю. Це Твій Пророк, а я — один із Твоїх рабів. Заради Твого Пророка визволи мене від вогню Джаханнаму!» Тоді почувся голос, який сказав: «О Мій рабе! Чому ти просив, щоб визволили тільки тебе? Чому ти не просив, щоб визволили всіх Моїх рабів? Іди ж! Я визволив тебе від Джаханнаму».

Хатім аль-Асам Балхі, один із найвідоміших авлія, стояв біля могили Расулюллаха і молився: «О мій Господи! Я відвідав могилу Твого Пророка. Не відсилай мене назад з порожніми руками!» Тоді почувся голос, який сказав: «О Мій рабе! Я прийняв твої відвідини могили Мого Улюбленого. Я простив тебе і тих, хто відвідав її разом із тобою».

Імам Ахмад Касталані (рахматуллахі алейх) розповідає: «Кілька років я страждав від недуги. Лікарі не могли знайти від неї ліків. Однієї ночі в Мецці я палко благав Расулюллаха. Тієї ночі я побачив уві сні людину, яка тримала в руці папір. На папері я прочитав: „Тут, з дозволу Расулюллаха, написано ліки від недуги Ахмада Касталані“. Коли я прокинувся, недуги вже не було». Касталані розповідає далі: «Одну бідолашну дівчину вразила падуча. Я палко благав Расулюллаха, щоб вона одужала. Уві сні якась людина привела до мене джина, який наслав на дівчину хворобу, і сказала: „Цього тобі послав Расулюллах“. Я розгнівався на джина й накричав на нього. Він поклявся мені, що більше ніколи не шкодитиме дівчині, і тоді я прокинувся. Невдовзі я почув, що дівчина зцілилася від падучої».

67- У День Кіямату Расулюллах (саллаллаху таала алейхі ва саллям) першим підведеться з могили. Він буде вбраний в одяг Джаннату. Він поїде на (райській верховій тварині, що зветься) Бураку до місця збору (що зветься місцем махшару), тримаючи в руці прапор «Ліва аль-хамд». Пророки й усі люди стоятимуть під цим прапором. Усі дуже знесиляться, чекаючи там тисячу років. Люди по черзі ходитимуть до Пророків Адама, Нуха, Ібрахіма, Муси та Іси (алейхімуссалям) і проситимуть їх заступитися, щоб почалася відплата. Кожен із них перепросить, скаже, що соромиться й боїться Аллаха таала, і відмовиться заступатися. Нарешті вони прийдуть до Расулюллаха й благатимуть Його. Він зробить саджду й помолиться, і Його заступництво буде прийнято. Найперше буде зведено рахунок Його умми; вони першими перейдуть міст Сірат і першими ввійдуть до Джаннату. Хоч куди вони підуть, сповнюватимуть те місце нуром.

Коли Хазрат Фатіма (радіяллаху анха) переходитиме Сірат, голос вигукне: «Заплющте очі, усі! Іде донька Мухаммада алейхіссалям».

68- Ступінь, який Расулюллах (саллаллаху таала алейхі ва саллям) матиме в Джаннаті, називається Васіла. Це найвищий ступінь у Джаннаті. Там корінь дерева Сідрат аль-мунтаха, яке простягає гілку до кожного в Джаннаті. Через ці гілки до мешканців Джаннату надходитимуть їхні блага.

69- В азані, який прокликали за часів Адама алейхіссалям, згадували й ім’я Мухаммада алейхіссалям.

70- У Тауратові, Інджилі й Забурі Мухаммада алейхіссалям, Його чотирьох халіфів (Абу Бакра, Умара, Усмана й Алі), Його Асхабів і декого з Його умми було описано прекрасними рисами й прославлено. Аллах таала утворив слово «Мухаммад» від Свого власного імені «Махмуд» і дав його як ім’я Своєму Хабібові. Аллах таала дав Своєму Хабібові також Свої імена «Рауф» і «Рахім». 71- Один раз, коли Йому було три роки, удруге — коли Він сорокалітнім дізнався про Своє пророцтво, і ще раз — коли п’ятдесятидворічним Його вознесли на небо в ніч Міраджу, ангели розкривали Його груди. Вони виймали Його серце й обмивали його водою з Джаннату в посудині, яку принесли з Джаннату. 72- Він на власні очі бачив сім зірок у зоряному скупченні, що зветься Сурайя (Плеяди), біля сузір’я Тельця, і сказав, скільки їх. Це зоряне скупчення називають також Сім сестер. 73- Дехто випив Його крові після хіджами (кровопускання). Він сповістив: «Вогонь Джаханнаму його не спалить». 74- Одне з Його найбільших чудес — те, що Його вознесли в тому, що зветься Міраджем. На райській верховій тварині, що зветься Бураком, Його перенесли з Мекки до Кудсу (Єрусалима), а звідти — на небеса й до Аршу. Там Йому показали дивовижні речі. Він бачив Аллаха таала Своїми власними очима, але так, що це лежить поза межами людського знання. (Це відбулося поза матеріальним світом, тобто у світі ахірату.) За одну мить Його знову повернули додому. Жоден інший Пророк не був ушанований чудом Міраджу.

75- Для Його умми було зроблено фардом (обов’язком) один раз у житті прочитати Йому салят і салям. Аллах таала й ангели теж невпинно промовляють Йому салят і салям.

«Я бажаю пророцтва як раб» Хадис шаріф

76- Його благословенне серце завжди було з Аллахом таала: уночі — і коли Він спав, і коли не спав, — коли Він був серед багатьох людей і коли був сам, удома й у дорозі, на війні, коли Він плакав і коли сміявся. Бували часи, коли Він був тільки з Аллахом таала.

Щоб мати змогу виконувати Свої обов’язки у світі й повернути Своє благословенне серце до світу людей, Він приходив до Своєї дружини Аїші (радіяллаху анха) і казав: «О Аїшо! Поговори трохи зі мною (щоб я прийшов до тями)». Потім Він виходив до Своїх Асхабів, щоб наставляти й напучувати їх. Здійснивши вдома сунну ранкового намазу (ту частину, яка не є обов’язковою, але яку мусульмани здійснюють, наслідуючи Пророка) і трохи поговоривши з Хазрат Аїшею, Він ішов до мечеті, щоб провести для Своїх Асхабів фард-частину (два обов’язкові ракаати ранкового намазу). Цей стан належить до хасаїс аль-пайгамбарі (рис, притаманних лише Хазрат Мухаммадові). Якби Він вийшов, не поговоривши з Аїшею (радіяллаху анха), ніхто не зміг би дивитися Йому в обличчя через божественні таджаллі (прояви) і нур на Його обличчі. 77- Він не просив ні звання, ні царської влади, а бажав пророцтва й бідності. Одного ранку, розмовляючи з Джабраїлом алейхіссалям, Він сказав, що тієї ночі в домі не було ані шматочка їжі. Тієї ж миті прийшов Ісрафіл алейхіссалям і сказав: «Аллах таала почув те, що Ти сказав, і послав мене. Якщо Ти побажаєш, кожен камінь, якого Ти торкнешся рукою, стане золотом, сріблом чи смарагдом. Якщо Ти побажаєш, Ти можеш виконувати Своє пророцтво як цар». Расулюллах тричі сказав: «Я бажаю пророцтва як раб».

78- Інші Пророки (алейхімуссалавату ваттаслімат) були Пророками для певних часів і певних країв. Мухаммада алейхіссалям було послано Пророком до всіх людей і джинів на землі аж до Кіямату. Деякі вчені кажуть, що Він Пророк також для ангелів, тварин, рослин і неживих речей, коротко кажучи — для всіх створінь.

79- Його милосердя й добродійство сягають усіх істот. Його добродійство щодо віруючих очевидне. Невіруючих, які жили за часів інших Пророків (алейхімуссалавату ваттаслімат), карали ще за їхнього життя у світі, і їх було знищено. Тих, хто не увірував у Мухаммада алейхіссалям, у цьому світі не покарали. Одного дня Він спитав Джабраїла алейхіссалям: «Аллах таала сповістив, що мене послано як милість для світів. Чи й тобі дісталася частка мого милосердя?» Джабраїл відповів: «Перед величчю й могутністю Аллаха таала я завжди жив у страху за те, яким буде мій кінець. Коли я приніс Тобі аяти (20-й і 21-й аяти сури ат-Таквір), які сповіщають, що я надійний, то завдяки цій похвалі звільнився від того страшного страху й відчув себе в безпеці. Чи може бути милосердя більше за це?» 80- Аллах таала забажав, щоб Мухаммад алейхіссалям був цілком вдоволений. (Як ми сказали при тридцять п’ятій чесноті, Аллах таала даватиме Йому те, чого Він бажає, доки Він не буде вдоволений. Про це сповіщено в сурі ад-Духа.)

81- Як написано в книжці аль-Мавахіб аль-ладуннія, є дуже відомий хадис шаріф, який звучить так: «Я просив свого Господа, щоб моя умма не об’єдналася в згоді на далялят (оману, відхилення від правильного шляху). Він прийняв це».

В іншому хадисі шаріф Він сказав: «Аллах таала вберіг вас від трьох речей. По-перше, Він уберіг вас від того, щоб об’єднатися в згоді на далялят. По-друге, хто помре від заразної хвороби, отримає такий самий саваб, як шахід. По-третє, якщо двоє саліх (побожних) мусульман засвідчать, що якийсь мусульманин добрий, цей мусульманин увійде до Джаннату».

А в одному хадисі шаріф Він сказав: «Розбіжності між моїми Асхабами — милість для вас» і «Розбіжності в моїй уммі (те, що вони поділяються на мазхаби в питаннях ібадату й учинків) — милість». Коли Його умма докладає зусиль, щоб знайти істину й правильне, між ними виникають розбіжності в думках. І ці зусилля стають причиною милосердя (Аллаха таала). Цей хадис шаріф заперечували два різновиди людей: одного називають «маджін», другого — «мульхід». Маджін — це ошуканець, який використовує релігію як знаряддя для мирської наживи. А мульхід — це заблуканий, який став невіруючим, надаючи аятам аль-каріма значень відповідно до своїх мирських інтересів. Ях’я ібн Саїд каже, що ісламські вчені полегшують справи. Про одну й ту саму справу один казав, що вона халяль (дозволена), а інший — що харам (заборонена). Те, що вони називали халялем для побожних людей, вони називали харамом у часи фітни (занепаду й смути). Як показують наведені вище хадиси шаріф, іджма аль-умма, тобто одностайність глибоких учених, яких називають «муджтахід», є одним із аділла аш-шарійя. Інакше кажучи, вона є одним із чотирьох джерел релігійного знання. Чотири мазхаби (а саме ханафітський, шафіїтський, малікітський і ханбалітський) істинні й правильні. Мазхаби — це милість Аллаха таала до мусульман. 82- Благословенні доньки й дружини Расулюллаха (радіяллаху таала анхунна) — найвищі з-поміж жінок світу. А всі Його Асхаби після Пророків — найвищі з-поміж усіх людей. Його міста, спершу Мекка аль-Мукаррама, а потім Медина аль-Мунаввара, — найцінніші місця на землі. За один ракаат намазу, здійснений у Його Масджид аш-Шаріф, записується саваб тисячі ракаатів. Те саме стосується й інших ібадатів.

Місце між Його могилою і Його мінбаром — один із садів Джаннату. Він сказав:

«Хто відвідає мене після моєї смерті, той ніби відвідав мене за мого життя. Віруючий, який помре в одному з (місць, що звуться) Харамайн, у День Кіямату воскресне в безпеці». Два благословенні міста, Мекку й Медину, називають Харамайн. 83- Рід кожної людини продовжується через синів. Але рід Мухаммада алейхіссалям продовжується через Його доньку Фатіму. Про це сповіщено також у хадисі шаріф. 84- Кожна людина має друга серед джинів. Цей шайтан — невіруючий. Він завжди нашіптує в її серце васвасу (сумніви й лихі навіювання) і намагається відібрати в неї іман (віру) та змусити її грішити. Расул алейхіссалям навернув Свого друга з-поміж джинів до іману.

85- Коли наблизилася година смерті Расулюллаха (саллаллаху таала алейхі ва саллям), до Нього прийшов Джабраїл алейхіссалям, приніс Йому салям (вітання) від Аллаха таала і сказав, що Він питає, як Йому ведеться. Він сповістив Йому, що Його смерть близька. Потім він приніс Йому багато радісних звісток про Нього Самого і про Його умму.

Увесь світ не візьму я за порох з-під Твоїх стіп, о Расулюллах!
Сім небес не проміняю на одну Твою волосину, о Расулюллах!
Бажання Сіддіка — бути бодай однією Твоєю забудькуватістю, о Расулюллах!
Прагнення Ірфана — бути порохом під Твоїми стопами, о Расулюллах!